Як галушка стала символом Полтави / Полтава :: Украина :: кулинарный реактор :: Моя Україна :: длиннопост :: страны :: кулинария :: фэндомы

Моя Україна кулинария Полтава Украина страны длиннопост ...кулинарный реактор фэндомы 

Як галушка стала символом Полтави

У місті галушці звели пам'ятник, у музеях цитують присвячені їй рядки класиків, а на честь неї проводять фестиваль влітку. Частування нею – обов’язковий елемент в будь-якої туристичної програми. Зо два десятиліття галушку просувають як гастрономічний бренд Полтави.

Моя Україна,фэндомы,кулинарный реактор,кулинария,Полтава,Украина,страны,длиннопост

Моя Україна,фэндомы,кулинарный реактор,кулинария,Полтава,Украина,страны,длиннопост

Полтавський краєзнавець Борис Тристанов каже, що популярність полтавських галушок зросла на тлі загального захоплення історією у 2000-х роках. За його словами, інтерес до цієї страви підсилився після зведення пам’ятника страві у Полтаві у 2006 році.

Моя Україна,фэндомы,кулинарный реактор,кулинария,Полтава,Украина,страны,длиннопост

Галушки є загальноукраїнською стравою на теренах Наддніпрянської України. Етнологиня, докторка історичних наук та засновниця садиби-музею «Лялина світлиця» Олена Щербань каже, що поширеність галушок на території Лівобережжя пов’язана з тим, що українці здавна були землеробами. Наші предки вирощували хліб, тому в культурі харчування переважали страви з борошна. Робота у полі вимагала значних витрат енергії, а галушки, були швидкою, смачною, ситою їжею, якої хлібороби потребували після важкої праці.
Попри те, що галушки готують у різних регіонах України, на Полтавщині ця страва історично укорінилась завдяки впливу літератури. Про це каже кандидатка економічних наук, доцентка катедри менеджменту Полтавського університету економіки і торгівлі, та організаторка міжнародного фестивалю «Полтавська галушка» Яніна Барибіна:
«Полтавщина прославилась саме завдяки літературі, завдяки Івану Котляревському, Миколі Гоголю. Галушки згадуються у період Полтавської битви. Ми маємо згадки, коли війська куштували саме полтавську галушку. Чому так сталося? Тому що галушка була однією з найпростіших страв, але при цьому вона була достатньо ситною, а раціон пересічного українця не був надто багатим щодня».

Моя Україна,фэндомы,кулинарный реактор,кулинария,Полтава,Украина,страны,длиннопост

"Поклали шальовки соснові,
Кругом наставили мисок;
І страву всякую, без мови,
В голодний пхали все куток.
Тут з салом галушки лигали,
Лемішку і куліш глитали
І брагу кухликом тягли;
Та і горілочку хлистали, —
Насилу із-за столу встали
І спати послі всі лягли". 

уривок з "Енеїди" І. Котляревського.

Моя Україна,фэндомы,кулинарный реактор,кулинария,Полтава,Украина,страны,длиннопост

Про роль літератури у створенні гастрономічного образу Полтави говорить і старша наукова співробітниця Полтавського літературно-меморіального музею Івана Петровича Котляревського Валентина Скриль:
«Іван Котляревський у своїй “Енеїді” неодноразово згадує галушки. Наприклад, що галушка була просто великим подарунком, у голодні роки. Ось він пише “без галушок як помирали, колись як був голодний год”, потім “п’ять казанів стояло юшки, а в чотирьох були галушки”. Він взагалі у своїй “Енеїді” згадує понад 160 назв українських страв. Це просто енциклопедія української кулінарії, української кухні. Не дивно, що наша Полтавщина, до Котляревського нахиляючись, символом міста зробила отаку просту страву, як галушка». 

Моя Україна,фэндомы,кулинарный реактор,кулинария,Полтава,Украина,страны,длиннопост

Галушки, фаршировані язиком та в’яленими томатами.

Ситуація з джерелами ускладнюється тим, що сьогодні галушка не є повсякденною стравою українців. Ґрунтуючись на рецептах господинь, зібраних під час досліджень, етнологиня дізналася, якою має бути правдива галушка. 

Найперше, говорить Щербань, ми маємо зрозуміти, що сучасні галушки значно відрізняються від тих, які готували раніше. У давнину їх робили з гречаного, пшенично-житнього та житньо-пшеничного борошна. Борошно не було таким білим і такого дрібного помелу. Воно мололося жорнами на млинах, і тому було грубе та іншої консистенції. Відповідно галушки не були тими галушками, які ми сьогодні бачимо.
Окрім того, що сучасні галушки готують переважно на основі білого борошна, сам рецепт тіста теж істотно змінився. Так, зі слів етнологині, раніше галушки варилися на основі кисляку (кефіру), соди, борошна, іноді з додаванням яйця. 

Моя Україна,фэндомы,кулинарный реактор,кулинария,Полтава,Украина,страны,длиннопост

Готували українці галушки так: замішували тісто, розгортали і різали його смужками, а потім відщипували шматочки і кидали в киплячу воду, молоко, бульйон. Галушки були щипані і рвані, другі просто нарізали ножем. Можна сказати, це були перші спроби приготування домашньої локшини.

Сьогодні галушки готують різними способами і з різних інгредієнтів (манка, картопля, сир), подають на стіл замість хліба до борщу, м'яса або просто з маслом, шкварками, фруктовим соусом, медом або сметаною. 

Їдять галушки виключно гарячими - тільки так вони максимально смачні.

Моя Україна,фэндомы,кулинарный реактор,кулинария,Полтава,Украина,страны,длиннопост

А ще галушкам присвятили пісню - слова написав Анатолій Лихошвай, музику – Василь Якубович.

"Був я, друзі, у Тюмені -Добрі ліплять там пельмені,Та немає краще страви,Як галушки у Полтаві.Приспів:Ой, галушечки-галушки, -Нема в світі краще юшки:І на салі, і в сметані,І пшеничні, і гречані, -Ось які!..Полтавські галушки.Заїжджав я до Кавказу –Там харчо – згориш відразу,Аж в очах зірки світились,Та галушечки все снились.Приспів.Хвалить брат мій щі "по-флотськи" -Вигляд в нього парубоцький;Я ж здоров'ячко теж маюІ йому своє співаю.Приспів.Любі друзі, приїжджайте,До Полтави завітайте;Будемо вас ми частуватиІ галушки подавати.Приспів."

Моя Україна,фэндомы,кулинарный реактор,кулинария,Полтава,Украина,страны,длиннопост

Картопляні галушки із сиром

ШЕФ-ПОВА,Моя Україна,фэндомы,кулинарный реактор,кулинария,Полтава,Украина,страны,длиннопост

Галушки з гречаного борошна з цибулею і салом

Моя Україна,фэндомы,кулинарный реактор,кулинария,Полтава,Украина,страны,длиннопост

Нудлі по-українськи – апетитні часникові галушки з м’ясом і картоплею.


Подробнее
Полтавські галушки,People & Blogs,,"Полтавські галушки" сл. А. Лихошвая, муз. В. Міщенка, виконує ансамбль пісні і танцю "Полтава", соліст Ю.Клименко, кер Ф. Кривенко. Полтавська обласна філармонія.









ШЕФ-ПОВА

Моя Україна,фэндомы,кулинарный реактор,кулинария,Полтава,Украина,страны,длиннопост
Еще на тему
Развернуть
Етнологиня
Дякую
Зникло бажання читати одразу
Ти щоо, не патріот? За совок? Кляті кацапи нашу мову спаскудили! Відроджуємо своє! #щобнеякумоскалів!


Так бісить це знущання над українською, всі ці ґоґвортси, проєкти та членкині, тьху
До чого тут "#щобнеякумоскалів; знущання над українською, совок і т.п."?.... Якщо вже так подивитись то це вже скоріше погляд в сторону Європи і спрямованістю на прийняття її ціностей, що є доволі вагомим вкладом країни в майбутню асоціацію та вступ в ЄС. Бісять якраз подібні заяви, " знущання над українською" .... -_- ти серйозно, тобто раніше в українській мові фемінітиви тебе не лякали, блювати не тягнули, прикинь, а вони є і раніше були ( лікар-лікарка, професор-професорка, викладач-викладачка, вихователь - виховательнка, ( навіть з школи пам'ятаю) історик - історичка, математик- математичка... та і дофіга інших прикладів задовбусь описувати), а стосовно російської то вона взагалі на українську значно менше схожа ніж (в тій чи іншій класифікації по критеріям порівняння) скажімо польська, білоруська, чеська, словацька, болгарська чи словенська і т.д, в російської мови за рівнем схожості це або 13 місце, або 4 ( ще раз повторюсь це залежить від кількості країн для порівняння і критеріїв що аналізуються) та тут навіть вченим чи генієм не треба бути щоб це зрозуміти чи відчути... , що вже говорити коли постійно з дитинсва чуючи з телебачення російську окрім української, дивлючись ті чи інші мульти нею, прочитавши дофіга наукової і особливо художньої наукової фантастики я її розумію ( пишу і розмовляю хріново :) ), однак в той ж час ніколи не чувши нормально польської, білоруської я їх прекрасно розумію і навіть можу без великих складнощів читати текст на цих мовах з розумінням написаного (я ніколи не читав ними раніше на відміну від української і російської) і дещо навіть чеську ( правда там для мене місцями плутанина в значеннях наприклад черстві чи увага :) ). А в розмовному аспекті ця відмінність ще крутіше відчувається, я знаю деяких емігрантів з росії що розмовляють зараз українською в них міф про схожість проходить вже зразу після місяця активного юзання української та й в мене ще в дитинстві пройшов) коли їздив до далеких родичів в Росію, виявилось, що російська дуже тверда мова в розмові тому навіть день розмовляти нею для мене тупо (навіть фізично) дискомфортно і звучать багато слів та значень абсолютно по іншому.. Щоб не бути голослівним ось кидаю тобі пруфи стосовно схожості (вікіпедію кидати не буду... банально і тупо):
Ось тобі одна з наукових філологічних статей ( свіжа :) 2017 року):
https://iul-nasu.org.ua/pdf/ukrmova/1_17/6.pdf;
А ось публіцистична стаття по приколу з сайту під назвою "Патріоти України" :) Думаю ти заціниш :) ( однак там є і певні непогані порівняльні таблиці і відео):
http://patrioty.org.ua/blogs/rosiiska-za-skhozhistiu--na-13-mistsi-mify-pro-ukrainsku-movu-ta-ikh-sprostuvannia--bloher-108538.html

Тому "#щобнеякумоскалів" взагалі тут не є доречним адже тупо немає сенсу робити відмінним те що і так доволі сильно несхоже.
Стосовно букви "ґ" я трохи в "шоці" з твоєї полеміки чуваче... невже для тебе український алфавіт який існував ще задовго до 2014 року велике відкриття ? 0_О.... прикольни там є така буква як "Ґ" вона до речі якраз значно більше схожа за звучанням на російську букву "г" ніж друга українська літера "г" яка своїм звучанням значно менш схожа, цікаво як ти взагалі вимовляєш слово "ґава" чи "ґринджоли" ? :) ( тут жартую без образ) тому ґоґвордс в чомусь навіть ближчий до російської а не навпаки ).
А повертаючись назад до основної теми стосовно фемінітивів то крім вище згаданих давно існуючих варіантів, від яких тебе спорю раніше не тянуло плюватись, і в них не було нічого поганого, варто додати, що українська мова насправді доволі крута в механізмах і можливостях інформативності своїх словесних форм через широку можливість їх подачі до співрозмовника, що дозволяє тільки одним єдиним словом надати інфу не тільки про саме слово, а і про емоційне забарвлення цього слова, кількісне це значення чи одиничне, часовий аспект цього слова та ще й може розповісти про статеву приналежність і це блін тільки механізмом одного слова на відміну від скажемо тієї ж англійської в якій передати інформацію наприклад про різну стать одним і тим самим словом не вийде. Тоді чому ж цим не користуватись ?...-_0 Фемінітиви в українській мові традиційне і абсолютно нормальне явище і запровадження нових його варіацій в тих чи інших професіях не робить нічого нового чи поганого окрім того що дозволяє ефективніше користуватись мовним апаратом.
Зокрема щоб не здавалось, що я взяв все тупо з повітря ( адже я не філолог) існє один дуже крутий україномовний канал називається " Твоя підпільна гуманітарка" де дуже круто розбирають правила, феменітиви нового правопису саме з філологічної точки зору пояснюючи і аргументуючи все доволі просто, чимало не на пальцях. Раджу подивитись знизу скидаю силку на відео:


Зрештою о відкриття ) українська мова як і будь яка інша жива мова світу динамічна, вона розвивається і постійно змінюється, однак, Що саме головне, Нові правила правопису не є і ніколи не були абсолютизованими, вони допускають як використання нових правил правопису і відповідно використання нових феменітивів, так, і ЩО Важливо, використання Старого правопису якщо людині так хочеться чи зручніше. Тому з твоєї позиції це поменшій мірі доволі егоцентрично сприймати певні слова в статтях чи спосіб написання певних слів, якщо комусь так більше подобається чи просто імпонує, як щось, що автоматично знецінює інформацію, говорить про "хріновість" певної статті чи роботи або взагалі погану якість тієї чи іншої людини. Тим більше що ти сам можеш говорити як тобі завгодно, і як на твою думку краще, однак тебе то ніхто не змушує змінювати стиль, а робити з інших не таких в стилі: (я тут не саме про тебе однак) тупих селюків (якщо людина говорить з певним діалектом); чи "довбанутих" феміністок... або в деяких випадках провінціальний зброд ( всякі ідіоти трапляються ); це чистої води "мудозвонство", тим більше не прочитавши або вважаючи статтю поганою бо людині що її написала більше подобається саме новий правопис і слова там ну не такі... і тому бляха стаття Повна хрінь ( угрррр.... кляті феміністки вже і до галушок добрались!!! :) ) Ніхто не забороняє комусь писати так як йому хочеться.
А сам пост хороший, мені подобається ) Побільше б таких люблю я про хавчик мріяти )) Аж їсти захотілось )
Tayen Tayen 15.12.202005:31 ответить ссылка 1.7
ти ще статті ніде не пишеш? у тебе комент довший за пост ^^
Нєа (нащастя)) просто натхнення прилетіло )
Tayen Tayen 18.04.202115:22 ответить ссылка -0.9
а головне, що такий хавчик досить просто приготувати
1. З точки зору багатьох занадто полум'яних патріотів, українська все ще надто схожа на рсоійську. Треба ще більше абсолютно не таких слів, а краще викинути кирилицю, бо це ж московія та поставити латиницю, бо це ж благословенна європа.
2. Я знаю про абетку та літеру ґ, з якою існує шість українських слів та кілька іноземних. Втім любителі псувати мову ту ґ пхають скрізь. Це не норма. І Хогвартс, проект та ефір, це нормальні українські слова, їхня зміна не наблизить перемогу над москалями.
3. Фемінітивів в українській мові не було ніколи. У нас є жіночий рід, назви професій жіночого роду, слова що історично складалися. Фемінітиви, це вигадка сжв-тусні, ворожа для української культури та не маюча нічого спільного з природнім словотвором. Не треба вестися на підміну понятть. Крім того, це шкідливо. Люди підуть до лікаря, а не лікарихи.
3. Зміни є і зміни природні, бо з'являються поняття, яких не було раніше і відповідно нові слова для них. Однак крім цього забагато ініційованих штучних змін по пропихуванню в мови як американізмів та і правиописних норм бородатих столітть, під гаслами про патріотизм і москалів. Це не добре.
До лікарки, а не лікарихи. Я не фанатик фемінітивізації, проте в цьому випадку цілком нормальне слово. І мені здається, що воно існувало ще до СЖВ-шників.
Krest0 Krest0 16.12.202021:24 ответить ссылка -0.7
А ви великий філолог я бачу ) Про феменітиви навіть мені було відомо з дитинства, а я мовною грамотою геть не цікавлюсь тільки на загал.
Tayen Tayen 18.04.202115:25 ответить ссылка -0.9
Поняттю фемінітивів кілька років... Скільки тобі там?
Хтось української мови не знає чоловіче, а ще ліпить з себе великого знавця і старця....
http://lib.pnu.edu.ua/read.php?id=4071 лови і йди вчитись неуку. Перша-ж ліпша стаття, саме до речі наукова стаття на тему походження фемінітивів в українській мові, подібних до речі дофіга і трішки. Будь яка українська дитина що живе та навчається в Україні це знає. До речі заміть цій статті вже більше 11 років поглянь но вона ще 2010 року, а про вік літератури з списку джерел на основі яких і написана ця наукова публікація я взагалі скромно промовчу там наскільки я пам`ятаю десь навіть проскакує 1983 рік.
Чому ж так вийшло що явище феменітивів було, всі про нього знали, а ти про нього геть не чув, а все в науці дуже просто спочатку появляється явище, а вже потім вводиться термін, що його описує, а не навпаки. Тому абсолютно не дивно що терміни описуючі явище ніяким чином це саме явище не змінюють, а в нашому випадку це ще й не коректно так як термін існував ще до вашої істерики, стосовно покращення українського правопису. Тому коли хочете когось образити чи принизити спочатку перевіряйте дані і копайтесь в темі, а не строчіть черговий висер з голови стариганю ви наш недовчений....
Tayen Tayen 15.07.202122:35 ответить ссылка -0.9
Словом йди спочатку сам повчись, а потім повчай.... але своїх друзів краще, для початку, щоб може гарно тобі в бубен дали. Дістав бігати людей обсирати. Немає на подібне тобі неадекватне лайно в мене бажання час і свій трафік тратити.
Tayen Tayen 15.07.202122:39 ответить ссылка -0.9
моя мати завжди називала їх лінивими варениками
Это когда из творога.
точно, але це на базі звичайного тіста все одно. модифікація галушок.
Хах знайомо в мене рідні називали і як ліниві вареники так і галушки ( частіше правда галушки )))
Tayen Tayen 15.12.202005:38 ответить ссылка 1.9
я тількі сьогодні дізнався що все життя їв галушки
Нам надо уходить от этой провинциальности, в сторону технологий и науки. Мне было бы гораздо интереснее почитать про украинские разработки в науке и технике, чем про галушки.
цей фендом у першу чергу історично - культурний
ти трохи помиляєшся - цей фендом для всього українського позитивного (зазвичай, бо претензії прилітають) і цікавого. Тому ласкаво просимо тих, хто шарить в класних українських наукових і технічних розробках. Пишіть, постіть, розвивайте народ.
Цікаво а коли ми чуємо чи говорими про круасани і жаб'ячі лапки чи там про пасту чи піцу, то теж вважаємо це провінціалізмом ?) Ніякий це не провінціалізм це такі ж технології, правда кулінарні, та й взагалі провінціальним це можуть вважати тільки ті хто немає своєї повноцінної культури і традицій, та відповідно власної кухні. Тому і вважають що провінція... готувати не вміють, несмачно їдять і бродять всім не довольні..))) Згоден з постом вище це фендорм історично - культурний. Та й взагалі культура формує мислення в певній мірі. Тому немає галушок, немає наукового прогресу )
Tayen Tayen 15.12.202005:46 ответить ссылка 4.3
давно просто не було кулінарної теми. щодо науки, то гуманітарна наука тут присутня - історичні пости, відео "Твоєї підпільної гуманітарки". Іноді пощу тут "Довколаботаніку", але поки, крім лободи української, у нас небагато відкриттів. Якщо цікавишся українськими технологіями і захочеш поділитись, звичайно, радо будемо тебе тут читати.
Если это и провинциальность, то в хорошем смысле этого слова.
Elchup Elchup 15.12.202014:19 ответить ссылка 1.7
Жрат захотелось)
TitanV TitanV 15.12.202020:54 ответить ссылка 1.0
Як переЇхав з Полтави, так і не в Їх більше(
привід їх приготувати
Теперь мне захотелось галушек...
ось, їжте, пане
В ручную? Не, пусть прыгают в сметану а потом мне прямо в рот самостоятельно!
то вареники - галушки надто ліниві
Только зарегистрированные и активированные пользователи могут добавлять комментарии.
Похожие темы

Похожие посты
Бограч. Гуцульський рецепт. Готуємо разом. Смачна Довбушева юшка,People & Blogs,Бограч,рецепт,варимо бограч,варимо разом,смачний бограч,бограч швидко,бо грач простий рецепт,відеорецепт,довбушева юшка,гуцульський рецепт,як колись варили бограч,як помити казан в попелі,миємо казан швидко,миємо казан н
подробнее»

Моя Україна фэндомы говор кулинарный реактор кулинария бограч рецепт український YouTube

Бограч. Гуцульський рецепт. Готуємо разом. Смачна Довбушева юшка,People & Blogs,Бограч,рецепт,варимо бограч,варимо разом,смачний бограч,бограч швидко,бо грач простий рецепт,відеорецепт,довбушева юшка,гуцульський рецепт,як колись варили бограч,як помити казан в попелі,миємо казан швидко,миємо казан н
ш&
ш£т

‘шЩш*
.‘•Irffîr
w